Малий синок, побачивши вогонь,
Який обняв велику купу хмизу,
Закрив лице листочками долонь,
Схилив його розпачливо донизу
І голосно заплакав: «Ой, біда!
Це полум’я ось-ось дістане неба!
Воно згорить, а як без нього я?
Не кидай, тату, хмизу, ой, не треба!
Як часто ми, батьки, жаркий вогонь образ
Розпалюємо у серцях відверто.
І кидали у нього вже не раз
Свою любов бездумно і уперто.
І так тремтять, бояться наші діти,
Що їхнє небо може в нім згоріти.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Читаючи поезії Ваиля Мартиненка, даючи їм найвищі оцінки, інколи стає вже просто незручно... Де-хто може запідозрити мене, як коментатора, у якйсь особистій зацікавленості :).Але, як там не було -- браво!
Лідія Гапонюк
2021-07-29 12:08:38
Дуже гарна тема: дітей і батьків. Все дуже правильно! Благословіння!
Да не будет этого с тобою - Роман Щетенко Поленился идти на Евангелизацию. Открыл Библию, Евангелие от Марка 8 глава, с середины.. и меня очень обличило слово, которое сказал Господь Петру - отойди от Меня сатана.. потому что ты думаешь не о том, что Божье, а о том, что человеческое. Кто положит душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережет ее..
К каждому приходит дьявол, и шепчет - да не будет этого с тобою.. какое Евангелие, какая благая весть? Посиди дома, в тепле и уюте. В этом нет никакой благодати и пользы, ты итак много работаешь и своих забот хватает! Тебе это не нравится, это не по душе, ты не умеешь говорить с людьми, и вообще, ты же не сектант какой-нибудь!
Стихи-молитвы:Гимн любви и хвалы - Лариса Попова Яви нам свет лица Твоего, Отче; будем радоваться и восхищаться Тобою; достойно любят Тебя! Будем торжествовать и ликовать о Тебе. Аллилуйя.
