Мати Ластівка плакала гарячими слізьми: загинули її дітки – ластів’ята . Злюка – кіт дістався гнізда. На поміч прийшла дівчинка, котра прогнала кота, та знівечене гніздо упало, пташенята загинули.
Мати припадала біля неживих діток. Дівчинка взяла пташенят, поклала на серветку у картонну коробочку, закопала під яблунькою, перед тим погладивши Ластівку і наплакавшись над жовторотенькими .
Мати Ластівка зненацька відчула, що у неї з’являються людські властивості, вона захотіла віддячити маленькій добром. Бажання було таким великим. що пташина перетворилася на лагідну, турботливу матусю . Почала допомагати дівчинці і бабусі , з котрою та жила . Усю свою любов і ласку вона дарувала маленькій сирітці, лише вночі ставала пташкою, ночувала на тому дереві, де спочили її діти .
Згодом Мати з донею почали допомагати іншим сім’ям, в котрих росли сироти, голубили діточок, матусі яких подалися на заробітки. Не обминали й літніх людей, немічних, покинутих напризволяще.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 18052 раза. Голосов 7. Средняя оценка: 3,86
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудо-ёлка - Николай Погребняк Тридцать первого декабря, вспомнив строчки из сказки: "А у наших у ворот Чудо-дерево растёт" — Анютка с огорчением сказала: "А у наших у ворот простая берёза растёт. "Давайте, мы сами сделаем такое чудо-дерево для ребятишек и для лесных зверей, ведь Новый год приближается — праздник, когда должны совершаться всякие чудеса" — предложил деда Юра...
