[ ! ] версия для печати
Вже утомилась я від життя,
Хочу додому, до Бога,
Щоб відректись від цього буття,
Від суєтного, земного.
Сірії будні ідуть день за днем,
Так суєта засмоктала,
Роки промчали швидким конем:
Добре, що Бога пізнала.
Інколи страшно буває мені,
Що мої рідні без Бога
І проживають в гріховній пітьмі.
Але ж є і інша дорога!
Скільки молитви у небо летить:
"Господи, дай мені сили!
Серце за рідних так гірко болить,
Боже, спаси їх, помилуй.
Бо як не стане мене на землі
Хто ж за них буде молитись
Не допусти, щоб загинули в млі,
Дай їм на світло дивитись."
Інколи смуток на серце впаде
І наступає тривога,
Але я знаю, Спаситель прийде,
В Нього є світла дорога.
Так записав Він у Слові Своїм,
Слові Святому Живому:
"Ти як спасешся, спасеться твій дім"
І забере нас додому.
А Божеє Слово є дійсне й живе,
Тільки повірити треба-
В серці тоді Дух Святий оживе
І приведе всіх до неба.
Прочитано 2574 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting