- Не надоело тебе, всё ходить… клевать
Так обленилась, что забыла, как летать...?
И вроде крылья есть... и птицею зовёшься
А не взлететь тебе, скорее надорвёшься.
Так, воробей, сидя на каменной ограде
Говорил курице, по утренней прохладе.
- Ты на себя смотри, а сам то, ты какой?
Летаешь, прыгаешь... заморыш весь худой
Не надоело ещё...? загляни в курятник
Поклюй зерна в кормушке, станешь поопрятней.
И курица... что б скрыть свою досаду,
Захлопав крыльями, взмахнула на ограду.
- Живи в курятнике, да знай только клевать
Тебе зерна хозяйка будет подсыпать
В спокойствии, не ведая забот
Разъешься в курицу... да, правда, только вот
Из тебя суп сварят... но... если посмотреть
Лишь в жизни раз... и можно потерпеть.
Тут подул ветер, и хоть курица старалась
Слетела вниз, и на стене не удержалась.
Расправив крылышки, «ершистый» воробей
Чуть полетав вокруг, уселся рядом с ней.
- Хоть ты большая, сильная пеструшка
Но в твоей жизни, вся надежда на кормушку.
И опираешься, в полёте, на заборы
А я на крылья... в жизни сам себе опора.
Ты поняла, пеструха, что хочу сказать...?
Сама должна ты, корм свой добывать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
