Из кипятка – морковь, яйцо и кофе...
Морковь мягка, скушна, ей впору охать...
Яйцо -- крепыш и хрупкость позабыта...
А кофе, кофе, в чашке что налито –
Вдруг аромат, что не был в кипятке,
Нет твёрдости той, что держал в руке…
Безликость жидкости изменена
И жизнь сама вновь красками полна…
Судьба ударит – кто-то, сразу сник.
А мягкотелость -- сталью станет вмиг…
Но обстоятельство, порой, и тех меняет,
Кто из дурного пользу извлекает,
Стремясь, тем самым, мир вокруг улучшить…
О, друг-читатель!Притчи глас -- послушай...
А, коли скажешь – врёшь, "писака", врёшь –
Попробуй кофе, сразу всё поймёшь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крест - Александр Будовский У некоторых произведений есть аудио, видео и фото дополнения, которые опубликованны на моём сайте. http://nadejda.elitno.net/
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Проза : Наташкин дневник - Николай Погребняк Наташка, двадцатилетняя девушка, находясь в центре реабилитации наркоманов, тайно ведет свой дневник…
Через несколько месяцев она умерла.
