Зупинюсь. В Новий рік не згадаю,
Не згадаю салютів, вогнів.
Посиджу в тишині, пошукаю:
Чого Бог в тому році учив.
❄️
Пригадаю минулі години.
Розділю з Богом радість на двох.
Зазирну на сердечні вітрини.
Із Христом поведу діалог.
❄️
Своє серце Йому лиш відкрию,
І нічого не буду таїть.
Привітаю Ісуса, як вмію,
Бо це Він Новий рік нам дарить!
❄️
Не шукатиму гучних компаній,
Не спішитиму там, де бенкет.
Облюбую простеньке зібрання.
А найкраще - із Богом дует!
❄️
В ніч оцю я не буду журитись.
І байдуже, що линуть літа.
Головне в руки Бога вручити
Усі дні, все своє майбуття.
❄️
Буду дякувать Богу за ласку,
За спасіння, за вічне життя.
...Як чудово з Тобою, мій Татку!
Хай навіки я буду Твоя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
