Я - русский. Мой прадед по отцу - кубанский казак, мой дед по отцу - уральский казак. Моя прабабушка по отцу - кубанская казачка, бабушка по отцу - русская. Прабабушка по матери - украинка, бабушка по матери - украинка...а я - РУССКИЙ. Не потому, что я " люблю" Путина, не потому, что я консерватор или сторонник "диктаторского режима". Все просто - я люблю своё Отечество, Родину. Мне дорого то, что мои пращуры не преклонили колени ни перед кем, за тысячу лет существования Руси. Мне дорого то, что моя жизнь, а я разменял шестой десяток, проходит на рубеже двух столетий.Мне есть с чем сравнивать, есть, что сказать. Украина в огне. У меня в Киеве живут родственники по матери... связи с ними нет. Сердце кровью обливается, когда слышу о жертвах среди мирного населения, военнослужащих. Не мог себе представить, что доживу до того момента, когда будет война между Украиной и Россией. Но больше всего, буквально бесит то, что Россию никто не слышит. Коллективный запад дошёл до маразма и полон решимости вести войну с Россией руками украинского народа. Ну не может Запад пережить то, что моя страна сохраняет свою независимость, мораль, веру. У меня только один вопрос к христианам Украины - где вы были, когда ваши дети кричали " москаляку на гиляку"??? Где вы были, когда ваши власти, потворствовали вандалам, захватывающим православные храмы??? Где вы были, когда восемь лет на Донбассе уничтожали тех, кто не захотел встать на колени перед фашистами??? В России проживает 190 народностей, которые используют 277 языков и языковых особенностей и диалектов, но ни один из них не запрещен. Только фашист может запрещать людям говорить на родном языке, интересоваться родной культурой,историей, религией. Только фашист может возвести в ранг "героя" нацистского преступника, позволить проводить в городах Украины шествия нацистов с символикой гитлеровцев... Мне не стыдно, что я русский, я этим горжусь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Иллюзия благополучия - Сергей Пушкар Статья впервые была опубликована 27 июля 2013 года на сайте «Для тебя». 6 июля 2015 года статья была удалена по невыясненным причинам. Публикую для восстановления статей.
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
